Останнім часом з’являється дуже багато сумнівних щодо змісту співбесід, процесів відбору для випускників курсів та ВНЗ без досвіду роботи. Основна проблема полягає в тому, що на співбесідах запитують речі, які не належать до реальної роботи, а процеси найму вкрай затягнуті.
У мене теж є досить феєричний досвід зіткнення з машиною відбору. Одного разу мені трапився дивний хлопець, який запитував: «Чим Git Flow відрізняється від GitLab Flow і GitHub Flow? Що робить команда VACUUM у PostgreSQL? Що таке ULID?» У мене в голові в той момент були такі думки: «Він взагалі чорт забирай ПРО ЩО? А це все точно існує? Чи це питання з розряду 8-ї симфонії Чайковського і праць отця Пигідія?» Виявилося, що так, існує, але я про це не знав, тому що у мене не виникало проблем, які ці штуки начебто вирішують. Я ці питання переадресував одному знайомому, який працює бекендером у великому британському банку (а компанія, яка мене співбесідувала, займалася ставками взагалі і бажала, щоб у кандидата був досвід роботи у фінтеху). Він був досить здивований ними і сказав, що мені трапився неадекват і щоб я забив і викинув цю співбесіду з голови.
Інший кейс, який хотілося б освітити — неймовірно довгі процеси технічного скринінгу. Пам’ятаю, моя взаємодія з однією компанією тривала місяць, поки я там у них проходив різні співбесіди. По більшій частині це були скринінги. Більше того, перші кілька скринінгів — це просто для того, щоб моє резюме в принципі показали командам, де відкриті вакансії. І вже на співбесідах з командами буде їхній власний технічний скринінг, і вже тільки там мене запитають про мій досвід (при цьому задаючи питання, на які вже є відповідь у резюме). І я тоді задавався питанням: а як щодо того, щоб одразу мене допустити до команди, щоб мене там одразу запитали про мій досвід, а я запитав про умови, і якщо ми один одному подобаємося, приступити до технічного скринінгу, просто щоб перевірити, що я не збрехав? Навіщо витрачати купу мого і ваших же власних співробітників часу?
Насправді, у цих явищ є вагомі причини.
«Юристів зараз, як собак нерізаних», — цей вираз уже став притчею во язицех. З середини 90-х до середини 2000-х ця спеціальність була вкрай престижною і її навчали багато де. Юристів буквально штампували. Йшли туди в основному за наставлянням батьків, або ті, хто поняття не мав, чим їм взагалі в житті займатися. Аналогічно з економістами.
Мабуть, я зараз отримаю купу каміння в свій город, але IT — це зараз сфера приблизно з того ж розряду. Сидить людина, не знає, куди їй податися, на завод не хоче. Сидить собі просто за комп’ютером і втикає в меми. І бачить, що є сфера, де треба вдивлятися в монітор і щось друкувати, і за це будуть платити гроші. Вона вирішує, що це їй підходить, і йде вчитися на цю спеціальність. Ну або просто не хоче бути вищеописаним юристом і економістом, оскільки знає, що їх і так хоч греблю гати. А інформатика і програмування здаються легшими для освоєння, ніж біологія, хімія, фізика або малювання (це, до речі, дійсно так).
Інша категорія — люди з неайтішних спеціальностей, незадоволені своїм доходом і успіхами в кар’єрі. І дійсно, коли в IT можна (було) за 5 років вийти на вкрай хороші гроші, у багатьох інших спеціальностях ви могли розраховувати тільки на вдвічі гірший результат за той же час. А кількість всіляких курсів, готових допомогти таким людям, свідчить, по-перше, про вкрай високий попит на таке, по-друге, про те, що нічого особливого в IT-знаннях немає і освоїти їх можна досить легко. На користь останнього також говорить кількість розробників ПЗ з Індії — країни, яка буквально потопає в нечистотах.
І ось всі вищезазначені люди виходять на ринок праці і починають відгукуватися на вакансії. І якщо до лютого 2022 року ринок IT міг надати хоч якесь місце всьому вхідному потоку кандидатів, то тепер ні. Ринок схлопнувся, пішли іноземні компанії, особливо аутстафери, готові брати джунів, щоб продавати їх як мідлів. Крім того, компанії в ситуації тривалої кризи не те щоб хочуть вкладатися в нові проєкти, а на старих скорочують персонал і перекладають завдання на решту співробітників, які потім зашиваються від навантаження. І тепер на вакансії у HR’ів просто тонни відгуків, які їм треба якось легко, швидко і особливо не заморочуючись відфільтрувати.
Усі ці LeetCode-завдання на співбесідах, дивні питання про те, як усередині на рівні коду влаштовані індекси PostgreSQL, задача скласти 2 числа без використання оператора додавання або взагалі будь-яка нісенітниця, яку інтерв’юер учора прочитав у черговій статті від індуса на Medium (який пише таких статей по 20 на тиждень, просто щоб заробити більше грошей з партнерки), спочатку не були придумані, щоб мати якесь відношення до реальної роботи, протестувати навички або виявити якихось там геніїв. Ці речі служать лише черговим кроком звуження воронки кандидатів. До речі, іноді HR’и/інтерв’юери взагалі не знають, що у вас запитати і як вас правильно оцінити. У підсумку в хід також йдуть питання про каналізаційні люки, відсів за групою крові (слава Богу, це чисто японська дивацтво), фільтрація за «персональним брендом» (наявність у резюме компаній з ім’ям, наприклад, що входять у FAANG). При цьому подібні методи не вимагають від HR’ів або осіб, які проводять технічні співбесіди, якось особливо викладатися і заморочуватися. Та й навіщо? З 1000 відгукнувшихся кандидатів обов’язково знайдеться той, хто зможе протиснутися через всі виставлені перешкоди. Так заради чого щось змінювати?
Особливо забавно слухати тих, хто каже, що насправді всі проблеми з наймом почалися через ІІ. Я пробував програмувати за допомогою ІІ. Це було просто сміхотворно. Він у згенерованому коді використовує бібліотеки, яких у реальності не існує. Тобто ця творчість навіть не скомпілюється. Та й як писати системи, якими онлайн користується багато людей, може штука, яка на запит «дівчина їсть рамен» малює це?
”Можна вивезти дівчину з села, але село з дівчини не вивезти ніколи”
ІІ може виконувати нескладний копірайтинг і підготовку найпростіших промо-матеріалів, ним замінюють фахівців першої лінії техпідтримки, але не розробників. Інший аргумент полягає в тому, що ось був ковід, айтішечка росла, а тепер ковід пройшов, і розробники вже не так сильно й потрібні. Дуже дивний довід. Я чудово пам’ятаю доковідні часи. Шукати роботу в IT і входити в нього було не прямо легко, але цілком нормально. А зараз саме що жесть, просто світ туши. Але так, ці аргументи про ІІ і ковід вкрай зручні, на них взагалі всі проблеми можна списувати.
Інший довід, який мене дуже тішить — про те, що це от у джунів проблеми, а всі інші фахівці на розхват. Ну, по-перше, всі скарги на співбесіди сьогоднішнього дня надходять в основному від мідлів і вище («я купу проєктів підняв, а тепер я повинен знати про якесь там DP, яке жодного разу за всі роки застосувати не довелося»), по-друге, ви занадто недооцінюєте кількість на ринку мідлів. Більше того, вчорашні джуни теж стають мідлами. Ну і нарешті, джун може просто збрехати в резюме про свій досвід і переміститися в більш високу вагову категорію.